Здорова нація є пріоритетом кожної країни, адже успіх життя її громадян залежить від стану їхнього здоров’я. Професія медичного та фармацевтичного працівника набуває особливого значення. Вона вимагає покликання і служіння, високої професійної компетентності, духовності і кришталевої чистоти.

Фаховий медичний коледж КЗВО «Рівненська медична академія» готує кращих медичних і фармацевтичних працівників. Завдяки високій компетентності викладацького складу, його творчого потенціалу, завдяки модернізації освітньої діяльності, запровадженню освітніх інновацій та інформаційних технологій, покращенню матеріально-технічної бази коледжу випускники нашого закладу – медики, серце яких без залишку віддане людям. Це спеціалісти високого компетентнісного рівня, креативні, ерудовані, здатні розвиватися і самовдосконалюватися. Для них, життя і здоров'я пацієнта є основними людськими та професійними цінностями. Медицина — це не просто кар'єра, це — покликання. І якщо це твоє покликання, йди за ним і не проґав найкращу можливість свого життя — стань медиком.

Директор Фахового медичного коледжу кандидат педагогічних наук Лисиця Д. Л.

  СТОРІНКА ДИРЕКТОРА

 Історія коледжу

Становлення медичної освіти у Рівному пройшло непростий і часто навіть трагічний та героїчний шлях. Підвалини для майбутнього коледжу, а згодом медичної академії, заклали «Школа фельдшерів» і «Школа медсестер», які радянська влада організувала відразу після приєднання Рівненщини до складу СРСР у 1939 році, але свої жорстокі корективи у навчання їх студентів внесла війна.

Катастрофічний брак медичного персоналу на Волині, а також намагання командування Вермахту (німецьких збройних сил) заручитися підтримкою місцевого населення, дало змогу викладацькому складу медичних закладів Рівного розробити програму навчання й виховання учениць шкіл, що передбачала підготовку сестри - універсалки, яка б уміла не тільки виконати свою роботу, а часто й замінити лікаря, акушерку, гігієністку, а за потреби - стати на захист Вітчизни. Тому у програмі навчання поряд з медичними дисциплінами особливою увагою були визначені українознавчі предмети. Така підготовка давала кваліфікацію: медична сестра, акушерка і гігієністка. У той непростий час велику допомогу школі медсестер надавала організаційний референт Червоного Хреста в Рівному Харитя Кононенко. Вона підшуковувала викладачів, організувала безкоштовну їдальню та гуртожиток для найбідніших учениць школи.

Однак вже у 1942 році ідеологічні структури нацистської Німеччини взялися встановлювати новий порядок на українській землі. Навесні були закриті майже усі навчальні заклади Рівного. Припинила своє існування школа фельдшерів. Небезпека нависла і над «Школою медсестер», учениць якої врятував тільки всезростаючий потік поранених німецьких вояків і нестача персоналу у госпіталях та лікарнях. Постійний контроль з боку Гестапо і щоденна загроза арешту і смерті не спинили ні викладачів, ні учнів.

Ризикуючи власним життям, тодішній директор Рівненської “Школи медсестер” (він же директор хірургічної лікарні міста) лікар-хірург Дмитро Саєнко перейшов до відділів УПА, забравши хірургічний інструментарій та хірургічну обслугу з числа випускників, для надання медичної допомоги українськім воякам руху опору. Згодом “до лісу” пішли 15 випускниць школи, які теж допомагати пораненим, часом перевозили їх до лікарні міста. Для юних рівнянок то була титанічна праця, коли практичні навички часто випереджали теоретичні знання. Це було великим ризиком, адже німці розстрілювали кожного, кого підозрювали у співпраці з УПА. Важка сторінка буремного лихоліття гартувала справжній арсенал майбутніх медиків, для яких вибір професії означав віддане служіння рідній Батьківщині. Загинули у застінках Гестапо викладач - сестра Федотівна і декілька молодих учениць, загинула смертю хоробрих і сама Харитя Кононенко, але продовжувалася героїчна боротьба юних медиків за життя кожного українського бійця, чи то вояк УПА, чи, пізніше, рядовий Червоної Армії. Нацистам не вдалося задушити у Рівному паростки медичної освіти, і у перший же повоєнний рік розпорядженням Наркому охорони здоров’я УРСР від 28 травня 1945 року №23318 у приміщенні пологового будинку, що на вулиці Соборній, було відкрито Рівненську фельдшерсько-акушерську школу для підготовки медичних спеціалістів середньої ланки. Першим директором Рівненської фельдшерсько-акушерської школи з 1 липня 1945 року призначений лікар Володимир Іванович Магарко.

20 вересня 1945 року юнаки й дівчата першого набору сіли за навчальні парти, відкриваючи перед собою незвіданий ще світ найгуманнішої професії – медичного працівника. І незважаючи на труднощі повоєнних літ, 58 учням випускних курсів, що успішно склали державні іспити, присвоєна кваліфікація медика: для юнаків – “фельдшер”, для дівчаток – “акушерка”. 8 найкращих учнів отримали диплом із відзнакою. У 1947 році була встановлена єдина форма навчальної работи: теоретичні заняття, практичні заняття і виробнича практика. Вперше з’явились методичні циклові комісії із загальноосвітніх та загальномедичних дисциплін.

24 червня 1954 року згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР, фельдшерсько-акушерська школа перейменована в Рівненське медичне училище. У зв’язку з необхідністю надання населенню області професійної медичної допомоги, поліпшення якості санітарно-гігієнічного обслуговування у 1961 році заснували зуболікарське відділення, у 1962 році – фармацевтичне, у 1963р. – санітарно-фельдшерське, у 1971р. – фельдшерсько - лаборантське відділення.

У 1967 році став до ладу новий навчальний корпус медичного училища на 600 місць, який містив 22 кабінети, 12 навчальних аудиторій та лабораторій. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 1 серпня 1979 року, училище отримало статус базового, як визнання високого рівня підготовки медичних працівників.

У різні періоди навчальний заклад очолювали: Магарко В.І. (1945-1949); Притула В.О. (1949- 1959); Забродський В.І. (1959- 1961); Якушевський С.І. (1961- 1969); Мазуренко Є.Ф. (1969- 1976); Горобей А.І. (1976-1998).

Новий етап життя закладу освіти розпочався у 1998 році, коли йому було присвоєно статус – коледж. Саме з цього року під керівництвом доктора медичних наук, професора, Заслуженого лікаря України Сабадишина Ростислава Олексійовича, випускника Рівненського базового медичного училища 1977 року розпочалася історія Рівненського базового медичного коледжу.

У звʼязку з прогресом наукових досягнень, розвитком нових методів та засобів діагностики й лікування медична галузь постійно перебуває в процесі реформування. Саме тому й медична освіта повинна швидко адаптовуватися до завдань, які ставить практична медицина, та готувати висококваліфікованих медичних й фармацевтичних фахівців для забезпечення ринку праці.

Керівництво Рівненської області, розуміючи потребу в існуванні та ефективному функціонуванні на теренах Рівненщини закладів вищої та фахової передвищої медичної освіти, у 2018 році реорганізовує коледж. Засновується Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, а вже 26 грудня 2019 року створюється Фаховий медичний коледж Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, який входить до Академії як структурний підрозділ.З грудня 2019 року по 02 грудня 2024 року директором Фахового медичного коледжу КЗВО «Рівненська медична академія» була Туровська Ірина Олександрівна.

У Рівненській медичній академії 2025 рік розпочався з призначення нового керівника. Ректором Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради призначено доктора економічних наук, професора Мамонтову Наталію Анатоліївну.

З 14 квітня 2025 року директором Фахового медичного коледжу КЗВО «Рівненська медична академія» стає доцент кафедри медико-профілактичних дисциплін та лабораторної діагностики, кандидат педагогічних наук Лисиця Дмитро Леонідович, кандидатуру якого було обрано переважною більшістю голосів виборців.